• Закон України "Про освіту", ст. 41 "Щодо окремих питань формування системи забезпечення якості освіти".
• Лист ДСЯОУ від 25.05.2019 №01/01-22/1333
• Проект Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в комунальному закладі "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 29 Харківської міської ради" на 2021-2025 роки.

Порядок проведення моніторингу якості освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54

Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти

Відповідно до частини третьої статті 48 Закону України «Про освіту», підпункту 43 пункту 4 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок проведення моніторингу якості освіти, що додається.

2. Директорату дошкільної та шкільної освіти (Осмоловський А.О.) забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л.С.

ПОРЯДОК
проведення моніторингу якості освіти

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм підготовки та проведення моніторингу якості освіти та освітньої діяльності (далі - моніторинг) у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти незалежно від їх підпорядкування, типу й форми власності, інших суб’єктах освітньої діяльності, які забезпечують здобуття дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти (далі - заклади освіти).

2. Моніторинг проводиться відповідно до Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», цього Порядку, iнших актів законодавства, документів закладів освіти, програми моніторингу (далі - Програма), договору про проведення моніторингу (за його наявності).

3. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, що визначені Законом України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту».

4. Моніторинг проводиться з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, оцінювання причин відхилень від цілей.

5. Моніторинг проводиться відповідно до таких принципів:

систематичності та системності;

доцільності;

прозорості моніторингових процедур та відкритості;

безпеки персональних даних;

об’єктивності одержання та аналізу інформації під час моніторингу;

відповідального ставлення до своєї діяльності суб’єктів, які беруть участь у підготовці та проведенні моніторингу.

6. Об’єктами моніторингу можуть бути:

знеособлена інформація про учасників освітнього процесу;

освітні та управлінські процеси в закладі(ах) освіти;

різні види діяльності учасників освітнього процесу (навчальна, викладацька, організаційна, управлінська тощо);

умови здійснення освітньої та управлінської діяльності (матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні, нормативно-правові, кадрові, фінансові, навчально-методичні тощо);

результати запровадження освітніх змін, інновацій;

стан організації освітнього процесу в закладі освіти;

результати навчання та розвитку здобувачів освіти, формування їх компетентностей;

інші об’єкти, визначені у Програмі.

II. Суб’єкти, які беруть участь у підготовці та проведенні моніторингу

1. Участь у підготовці та проведенні моніторингу беруть:

суб’єкти, які проводять моніторинг (далі - суб’єкти моніторингу);

суб’єкти, які ініціюють проведення моніторингу (далі - ініціатори моніторингу);

суб’єкти, які здійснюють науково-методологічний супровід моніторингу;

суб’єкти, які залучаються до опитування, спостереження або виконання письмових робіт (завдань) моніторингу на етапі проведення дослідження (далі - учасники дослідження).

2. Суб’єктами моніторингу можуть бути:

1) Міністерство освіти і науки України;

2) Державна служба якості освіти України, її територіальні органи;

3) Український центр оцінювання якості освіти, його регіональні центри;

4) наукові організації, наукові, науково-методичні установи, інші установи, які належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України;

5) заклади освіти, їх засновники або уповноважені ними особи;

6) інші юридичні особи, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності.

3. Ініціаторами моніторингу можуть бути суб’єкти, визначені підпунктами 1-5 пункту 2 цього розділу, а також місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання, інші юридичні і фізичні особи.

У разі, якщо суб’єкт моніторингу не є його ініціатором, для забезпечення проведення моніторингу ініціатор та суб’єкт моніторингу можуть за домовленістю визначати вид і рівень моніторингу, заклад(и) освіти, в якому(их) він проводитиметься, порядок оприлюднення результатів моніторингу (інформування про результати моніторингу), обладнання та інші ресурси, які використовуються суб’єктами моніторингу, вартість послуг і порядок розрахунків за підготовку та проведення моніторингу (у разі їх здійснення), права на використання інформації, одержаної за результатами моніторингу.

4. Суб’єктами, які здійснюють науково-методологічний супровід моніторингу, можуть бути:

1) суб’єкти, зазначені у підпунктах 3-4 пункту 2 цього розділу;

2) заклади вищої освіти, заклади післядипломної педагогічної освіти, науково-дослідні інститути, інші наукові, науково-методичні та методичні установи, наукові організації відповідно до законодавства та їх установчих документів.

5. Учасниками дослідження можуть бути:

1) заклади дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти;

2) здобувачі загальної середньої освіти та позашкільної (далі - здобувачі освіти);

3) педагогічні працівники;

4) батьки, інші законні представники здобувачів освіти.

При проведенні моніторингу в закладах дошкільної освіти здобувачі освіти не включаються до переліку учасників дослідження.

III. Види моніторингу

1. Моніторинг може бути внутрішнім і зовнішнім.

2. Моніторинг може проводитися на локальному, регіональному, загальнодержавному, міжнародному рівнях.

Моніторинг на локальному рівні може проводитися:

для дослідження стану і результатів освіти та освітньої діяльності закладу освіти (на рівні закладу освіти);

для дослідження стану та результатів функціонування і розвитку системи освіти села, селища, міста, району, об’єднаної територіальної громади (на місцевому рівні).

Моніторинг на регіональному рівні проводиться для дослідження стану та результатів функціонування і розвитку системи освіти Автономної Республіки Крим, областей.

Моніторинг на загальнодержавному рівні проводиться для дослідження стану та результатів функціонування і розвитку системи освіти (окремих її складових) в Україні.

Моніторинг на міжнародному рівні проводиться для дослідження стану та результатів функціонування і розвитку системи освіти (окремих її складових) України в порівнянні з іншими країнами.

3. Внутрішній моніторинг проводиться на рівні закладу освіти.

Внутрішній моніторинг ініціюється та проводиться закладом освіти.

Заклад освіти може визначати порядок проведення внутрішнього моніторингу з урахуванням вимог цього Порядку та інших актів законодавства.

4. Зовнішній моніторинг може проводитися на рівні закладу освіти, місцевому, регіональному, загальнодержавному, міжнародному рівнях.

5. Моніторинг на загальнодержавному рівні можуть ініціювати та проводити суб’єкти, визначені у підпунктах 1-4 пункту 2 розділу II цього Порядку.

Інші суб’єкти можуть ініціювати та проводити моніторинг на загальнодержавному рівні за погодженням з Міністерством освіти і науки України.

6. Зовнішній моніторинг на міжнародному рівні проводиться шляхом участі України в міжнародних порівняльних дослідженнях (Міжнародному порівняльному дослідженні якості природничо-математичної освіти (TIMSS), Міжнародному дослідженні якості освіти (PISA), Міжнародному дослідженні читацької грамотності (PIRLS) тощо).

Міністерство освіти і науки України організовує участь закладів освіти у порівняльних міжнародних дослідженнях якості освіти.

Результати міжнародних порівняльних досліджень у сфері загальної середньої освіти оприлюднюються на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України та враховуються під час формування та реалізації державної політики у відповідній сфері.

IV. Процедура підготовки та проведення моніторингу

1. Моніторинг проводиться у такі етапи:

планування та підготовка моніторингу (формулювання проблеми, що досліджуватиметься; визначення мети та завдань моніторингу; розрахунок і формування вибірки, оцінка її репрезентативності; визначення критеріїв і показників оцінювання результатів дослідження тощо);

розробка Програми;

проведення дослідження (відповідно до форм і методів, визначених у пунктах 2-3 цього розділу, із залученням учасників дослідження, визначених у пункті 5 розділу II цього Порядку);

збір та оброблення результатів моніторингу;

аналіз та інтерпретація (узагальнення та пояснення результатів, визначення закономірностей, формулювання висновків тощо) результатів моніторингу;

оприлюднення результатів моніторингу (інформування про результати моніторингу).

2. Методами проведення дослідження під час моніторингу можуть бути:

опитування (анкетування, інтерв’ювання);

тестування;

спостереження за освітнім процесом та освітньою діяльністю у закладах освіти;

фокус-група;

аналіз документації закладів освіти, їх засновників;

аналіз статистичних даних про стан системи освіти за встановленими формами звітності;

інші методи, визначені у Програмі.

3. Моніторинг може проводитися у формі:

безпосереднього одержання інформації від учасників дослідження (за допомогою спостереження, інтерв’ювання тощо);

опосередкованого одержання інформації від учасників дослідження (у письмовій та/або електронній формі, із залученням експертів тощо);

одержання інформації без залучення учасників дослідження (за допомогою вивчення документації, статистичної або оперативної інформації тощо).

Моніторинг може проводитися з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій, у тому числі дистанційно.

Під час проведення дослідження можуть використовуватися фронтальна, групова або індивідуальна робота учасників дослідження.

4. Програма розробляється та затверджується суб’єктом моніторингу. Якщо зовнішній моніторинг ініціював інший суб’єкт, Програма погоджується з ініціатором моніторингу.

Програма оприлюднюється у будь-який спосіб, визначений суб’єктом моніторингу та узгоджений з ініціатором моніторингу (за його наявності).

5. У Програмі визначаються мета і завдання, суб’єкти, об’єкт(и), форми та методи, індикатори, умови (у тому числі місце проведення), процедури проведення відповідного моніторингу, порядок визначення результатів моніторингу, строки та форми узагальнення результатів моніторингу, а також оприлюднення результатів моніторингу (інформування про них).

У Програмі обов’язково зазначається вид моніторингу відповідно до пунктів 1-3 розділу III цього Порядку. Суб’єкт моніторингу також може зазначити у Програмі про належність моніторингу, що проводитиметься, до інших видів моніторингових досліджень, визначених за певними науково обґрунтованими ознаками.

До Програми додається графік проведення моніторингу.

Програма розробляється на основі науково обґрунтованої методології з урахуванням вікових особливостей учасників моніторингу.

6. У разі проведення моніторингу на міжнародному рівні його Програмою вважаються програмні документи щодо відповідного моніторингу, розроблені міжнародною організацією, яка проводить моніторинг. Така Програма не потребує затвердження або погодження в Україні.

7. Моніторинг проводиться в терміни, визначені у Програмі.

При визначенні термінів проведення моніторингу суб’єкт моніторингу має враховувати можливі ризики, пов’язані з надмірним навантаженням на здобувачів освіти та педагогічних працівників внаслідок збігу кількох контрольно-вимірювальних заходів (зовнішнє незалежне оцінювання, державна підсумкова атестація тощо).

Термін проведення зовнішнього моніторингу має бути узгоджений суб’єктом моніторингу із закладом освіти (учасником моніторингу) і визначений у графіку проведення моніторингу.

8. Моніторинг проводиться державною мовою, крім випадків, коли для досягнення цілей моніторингу доцільним є його проведення англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу, мовою корінного народу або національної меншини України.

Проведення моніторингу іншою мовою, крім державної, має бути обґрунтовано в Програмі.

9. Місцем проведення зовнішнього моніторингу може бути:

заклад освіти, де навчаються здобувачі освіти, працюють педагогічні працівники;

заклад освіти, який суб’єктом моніторингу визначено базовим для проведення моніторингу;

установа чи організація, приміщення яких використовуються для проведення моніторингу.

У разі проведення зовнішнього моніторингу із застосуванням комп’ютерної техніки місце його проведення визначається за місцем знаходження відповідної техніки.

Зовнішній моніторинг, учасниками якого є особи віком до 14 років, проводиться в закладі освіти, де вони здобувають освіту.

V. Участь у моніторингу

1. Участь закладів освіти та учасників освітнього процесу в зовнішньому моніторингу якості освіти є добровільною (крім моніторингу на загальнодержавному або міжнародному рівнях).

Суб’єкт моніторингу забезпечує отримання письмової згоди від учасників дослідження (у разі неповноліття здобувачів освіти - згоду одного з їх батьків, інших законних представників) щодо їх участі у моніторингу.

2. При проведенні зовнішнього моніторингу перелік учасників дослідження (із зазначенням закладів освіти, категорій учасників освітнього процесу та їх чисельності) має бути оприлюднений не пізніше, ніж за десять днів до початку його проведення, у будь-який спосіб, визначений суб’єктом моніторингу та узгоджений з ініціатором моніторингу (у разі потреби).

3. Для забезпечення участі в моніторингу учасників дослідження суб’єкти моніторингу забезпечують:

інформування учасників щодо вимог проведення моніторингу;

виконання учасниками дослідження завдань, розроблених згідно з Програмою;

дотримання етичних правил поведінки під час проведення моніторингу;

безпечні умови для всіх учасників дослідження під час його проведення;

організацію безкоштовної медичної допомоги за місцем проведення моніторингу (у разі потреби).

4. При проведенні зовнішнього моніторингу заклади освіти, які є учасниками дослідження, створюють належні умови для його проведення, зокрема надають необхідні приміщення, матеріально-технічні ресурси, забезпечують розумне пристосування для осіб з особливими освітніми потребами (у разі потреби), вносять необхідні зміни до графіку освітнього процесу.

5. Якщо зовнішній моніторинг проводиться в закладі освіти, який визначено базовим для проведення моніторингу, або в іншій установі, організації, приміщення яких використовуються для проведення моніторингу, суб’єкт моніторингу забезпечує підвезення учасників дослідження.

6. Учасники дослідження повинні:

дотримуватися вимог проведення моніторингу, про які вони були поінформовані;

виконувати інструкції осіб, які проводять моніторинг, щодо процедури моніторингу;

виконувати завдання, оформляти виконану роботу згідно із правилами, визначеними в інструкції до неї;

після завершення часу, відведеного для виконання письмової роботи (завдання), повернути матеріали моніторингу особам, які проводять моніторинг;

дотримуватися правил етичної поведінки та принципів академічної доброчесності;

виконувати роботу (завдання) на робочому місці, визначеному суб’єктом моніторингу.

7. Учасникам дослідження, які залучені до проведення моніторингу, забороняється:

приносити до місця проведення моніторингу небезпечні предмети і речовини, що становлять загрозу для життя і здоров’я людини;

заважати іншим учасникам дослідження виконувати письмову роботу (завдання);

спілкуватися в будь-якій формі з іншими учасниками моніторингу протягом часу, відведеного для виконання письмової роботи (завдання), якщо інше не передбачено Програмою;

псувати майно установи чи організації, в приміщенні яких проводиться моніторинг, чи майно осіб, які перебувають у цьому приміщенні;

використовувати в місці проведення моніторингу та мати при собі або на своєму робочому місці протягом часу, відведеного для виконання письмової роботи (завдання), засоби зв’язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими частинами відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані або рукописні матеріали, інші засоби, предмети, прилади, що не передбачені процедурою проведення моніторингу (крім дозволених виробів медичного призначення, про наявність яких учасник дослідження повинен до початку виконання письмової роботи (завдання) повідомити особі, яка проводить моніторинг);

виносити за межі місця проведення моніторингу матеріали моніторингу (якщо процедурою моніторингу, визначеною в Програмі, передбачено збереження конфіденційності матеріалів моніторингу);

персоналізовувати роботу (крім випадків, коли процедурою моніторингу, визначеною в Програмі, передбачено персоніфікацію робіт учасників моніторингу).

8. У разі порушення учасником вимог проведення зовнішнього моніторингу, внаслідок чого може бути поставлено під сумнів надійність результатів моніторингу, учасник може бути не допущений до проведення моніторингу або видалений з місця проведення моніторингу.

Якщо порушення виявлено під час або після проведення моніторингу, роботу учасника може бути виключено з розгляду суб’єктом моніторингу.

VI. Результати моніторингу

1. Результати моніторингу зазначаються у звіті, який готує суб’єкт моніторингу (відповідно до Програми).

У звіті обов’язково вказуються індикатори та шкала(и), використана(і) для визначення результатів моніторингу, а також методика, застосована для їх обрахунків.

Звіт може містити таблиці, діаграми, графіки та інші форми узагальнення інформації.

2. Звіт за результатами зовнішнього моніторингу на рівні закладу освіти, місцевому та регіональному рівнях надається ініціатору моніторингу, який оприлюднює його у визначений ним спосіб.

Звіт за результатами моніторингу на загальнодержавному рівні оприлюднюються на веб-сайтах Міністерства освіти і науки України та суб’єкта моніторингу.

Зміст, порядок підготовки та оприлюднення звіту за результатами моніторингу на міжнародному рівні визначається міжнародною організацією, яка проводить відповідний моніторинг.

3. Суб’єкти моніторингу надають закладам освіти, які брали участь у моніторингу, інформацію про його результати, до якої вони забезпечують відкритий доступ на своїх веб-сайтах (у разі їх відсутності - на веб-сайтах своїх засновників).

Результати моніторингу можуть передаватися іншим особам або оприлюднюватися ними лише за згодою ініціатора моніторингу.

VII. Фінансування моніторингу

1. Фінансування внутрішнього та зовнішнього моніторингу на рівні закладу освіти здійснюється за рахунок коштів засновника, власних надходжень закладу освіти та/або інших джерел, не заборонених законодавством.

2. Фінансування зовнішнього моніторингу на місцевому та регіональному рівнях здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та/або місцевих бюджетів відповідно до законодавства та/або інших джерел, не заборонених законодавством.

2. Фінансування зовнішнього моніторингу на загальнодержавному та міжнародному рівнях здійснюється за рахунок коштів державного бюджету відповідно до законодавства та/або інших джерел, не заборонених законодавством.

ЗАТВЕРДЖЕНО

 Наказ Державної служби

якості освіти України

 від 30 листопада 2020 р. № 01-11/71

Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти

Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти (далі – ЗДО) розроблені з метою надання допомоги керівникам та іншим педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти в організації роботи з визначення політики забезпечення якості освітньої діяльності та формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі – внутрішня система).

У цих Методичних рекомендаціях під внутрішньою системою розуміється сукупність умов, процедур та заходів у ЗДО, що забезпечують ефективність освітніх і управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість освітнього процесу, формування ключових компетентностей дітей раннього та дошкільного віку, сприяють всебічному розвитку особистості.

 Формуючи внутрішню систему, варто враховувати основоположні поняття, принципи стосовно систем управління якістю, визначені Національним стандартом України ДСТУ ІSO 9000:2015 (ISO 9000:2015, IDT) «Основні положення та словник термінів», затвердженим наказом Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості від 21.12.2015 № 203. Цей стандарт пропонує чітко визначену систему управління якістю, базовану на структурі, що об’єднує в собі встановлені основоположні поняття, принципи, процеси та ресурси, пов’язані з якістю, щоб допомогти організаціям та закладам реалізувати свої цілі.

 ДСТУ ІSO 9000:2015 (ISO 9000:2015, IDT) визначає принципи управління якістю, які можна взяти за основу, формуючи внутрішню систему:

1. Орієнтація на замовника (батьків або законних представників дітей), завоювання їхньої довіри. Розуміння поточних і майбутніх їхніх потреб сприятиме сталому успіху ЗДО.

 2. Єдність призначеності та напрямків розвитку ЗДО і створення умов для задіяння усіх працівників до досягнення цілей ЗДО у сфері якості (інформування працівників про місію ЗДО, бачення, стратегію, політики та процеси; створення та підтримання спільних цінностей, справедливості та етичних моделей поведінки; формування культури довіри та чесності; заохочення до зобов’язання щодо якості в масштабі всього ЗДО тощо).

 3. Взаємопов’язаність процесів діяльності ЗДО, які функціюють як цілісна система.  

4. Зорієнтованість на поліпшення показників освітнього процесу, підвищення задоволеності батьків або законних представників дітей; підвищення здатності прогнозувати внутрішні та зовнішні ризики й можливості, а також реагувати на них.

 5. Прийняття рішень на підставі фактичних даних та розуміння причинно-наслідкових зв’язків та можливих непередбачених наслідків.

6. Керування стосунками зі всіма своїми зацікавленими сторонами, щоб оптимізувати їхній вплив на дієвість ЗДО.

Внутрішня система розробляється як інструмент управління якістю освіти в ЗДО. Кожен з її компонентів має визначатися з урахуванням його впливу на якість навчання та виховання дітей дошкільного віку. Результати самооцінювання аналізуються та використовуються закладом освіти виключно з метою подальшого розвитку: визначення точок зростання, вдосконалення освітніх та управлінських процесів та поліпшення якості освіти.

Рекомендується формувати внутрішню систему з урахуванням таких етапів:  визначення компонентів внутрішньої системи;

-  забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи;

-  самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО для їх  подальшого вдосконалення.  

Рекомендуємо визначені ЗДО компоненти внутрішньої системи, необхідні умови його функціонування і розвитку та механізм самооцінювання відображати в Положенні про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі дошкільної освіти (далі – Положення про внутрішню систему), яке має бути затверджене керівником закладу освіти (за попереднім схваленням педагогічної ради).

 Забезпечити комплексний розгляд питань, пов’язаних із формуванням внутрішньої системи, та колегіально розробити документ про внутрішню систему неможливо без партнерської діяльності усіх фахівців закладу, які мають бути включені в процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів. Це керівник ЗДО, вихователь-методист, тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, групи моніторингу тощо), педагогічна рада. До формування внутрішньої системи варто залучити й інших працівників ЗДО, а також батьків або інших законних представників дітей (далі – батьки), експертів у сфері дошкільної освіти та управління, представників місцевої громади тощо.

Організовуючи таку роботу, варто враховувати тип ЗДО, його місцезнаходження, особливості педагогічного колективу та інші особливості діяльності ЗДО.

Визначення компонентів внутрішньої системи

З урахуванням частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту» внутрішня система може містити такі компоненти:  стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;

- 3  система та механізми забезпечення академічної доброчесності;

-  оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

-  оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської

- діяльності керівних працівників закладу освіти;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього  процесу;                   

-  забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;  

-створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища,  універсального дизайну та розумного пристосування (у разі потреби).

 Компоненти внутрішньої системи формуються з урахуванням визначених ЗДО політик, за допомогою певних заходів або окремих дій, що здійснюються у визначеному порядку (частина третя статті 41 Закону України «Про освіту»).

 Основна мета стратегії (політики) забезпечення якості освіти — гарантувати якість дошкільної освіти та формувати довіру суспільства до ЗДО.

Зазначені компоненти можливо згрупувати за чотирма напрямами освітньої діяльності ЗДО:  Освітнє середовище закладу дошкільної освіти.

-  Здобувачі дошкільної освіти. Забезпечення всебічного розвитку дитини

- дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду.

- Фахова діяльність педагогічних працівників закладу дошкільної освіти.

- Управлінські процеси закладу дошкільної освіти.

 ЗДО може використовувати Орієнтовні критерії та індикатори для самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу дошкільної освіти (далі – Критерії), що є додатком №1 до цих рекомендацій.

Згідно з Критеріями кожен компонент описано за відповідними вимогами/правилами, виконання яких дозволяє забезпечити якість освіти та освітньої діяльності у ЗДО.

У рамках власної академічної та організаційної автономії ЗДО може обрати й інший підхід до формування компонентів внутрішньої системи, врахувавши основні компоненти такої системи, визначені законодавством (частина третя статті 41 Закону України «Про освіту»), а також визначивши інші компоненти, які забезпечують якість освіти.

Забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи

Планування внутрішньої системи — це не одноразова подія, а, імовірніше, безперервний процес. Плани розвиваються у міру того, як працівники ЗДО набувають знань, а обставини змінюються. Рекомендується розпочинати формування внутрішньої системи з визначення стратегії (політики) забезпечення якості освіти, що визначається інтересами учасників освітнього процесу щодо якості освітніх послуг і реалізації інших їхніх прав, а також засадами державної політики щодо якості освіти.

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти має бути орієнтована на:

- Партнерство у розвитку, навчанні та вихованні дітей, а також професійній взаємодії;                    

- недискримінацію, запобігання та протидію булінгу (цькуванню);

-  прозорість та інформаційну відкритість діяльності ЗДО;

-  сприяння безперервному професійному зростанню педагогічних працівників;                      

-справедливе та об’єктивне оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;    

-створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;

- забезпечення академічної свободи педагогічних працівників.

 Стратегія (політика) забезпечення якості освіти може бути орієнтована і на інші завдання. Важливим є розуміння та сприйняття учасниками освітнього процесу таких орієнтирів, їх спільне визначення та реалізація. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності працівників застосовуються з метою організації безперервного розвитку педагогічних працівників, створення умов для вдосконалення ними власних професійних компетентностей.

 Критерії оцінювання діяльності педагогічних працівників визначаються з урахуванням відповідних професійних стандартів. Процедурою оцінювання педагогічної діяльності може бути проведення внутрішнього моніторингу в ЗДО щодо визначення професійних компетентностей або окремих знань, умінь педагогічного працівника.

У Критеріях, правилах і процедурах оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти має бути враховано, що така діяльність спрямована на забезпечення якості освіти у ЗДО і ґрунтується на неухильному дотриманні вимог законодавства.

Управлінський цикл у ЗДО передбачає стратегічне та поточне планування освітньої діяльності, організацію освітнього процесу, здійснення моніторингу виконання поставлених завдань та інші дії. Важливими процедурами, що забезпечують якість управлінських процесів, є планування діяльності ЗДО, визначення режиму його роботи, прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників, забезпечення відкритого доступу до певної інформації, визначеної законодавством, реагування на звернення, випадки булінгу (цькування) тощо. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу реалізується через процедури добору педагогічних кадрів, ініціювання перед засновником ЗДО питань щодо розвитку матеріальнотехнічної, навчально-методичної бази, використання інформаційних ресурсів тощо.

 Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти сприяє обґрунтованому прийняттю рішень та оптимізує управлінські процеси. До відповідних процедур належать: створення баз даних про вихованців та/або працівників закладу, використання 5 системи електронного документообігу в ЗДО, використання електронних інформаційно-комунікаційних ресурсів.

 Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування забезпечує реалізацію прав усіх дітей раннього та дошкільного віку на освіту, фізичну, психологічну та соціальну безпеку, комфортні умови праці та розвитку, виховання і навчання дітей. Процедурами, що забезпечують інклюзивне середовище в ЗДО, можуть бути: індивідуальні програми розвитку для дітей з особливими освітніми потребами, використання ресурсних кімнат, налагодження роботи команди психолого-педагогічного супроводу, моніторинг потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища тощо.

 Окрім зазначених процедур, за допомогою яких реалізуються різні компоненти внутрішньої системи, ЗДО може розробляти власні процедури забезпечення функціонування внутрішньої системи, а також процедури вивчення її ефективності.

Самооцінювання

Для ЗДО важливо регулярно здійснювати внутрішній контроль і оцінювати як виконання плану на рік, так і дієвість внутрішньої системи.

Ретельно продумані показники полегшують моніторинг та оцінювання діяльності ЗДО.

З метою аналізу стану сформованості й функціонування внутрішньої системи рекомендується проводити у ЗДО самооцінювання освітніх і управлінських процесів.

Варто визначити механізм самооцінювання та періодичність його проведення.

Рівень якості освітньої та управлінської діяльності доцільно визначати за вимогами / правилами та напрямами.

Для оцінювання виконання (вимірювання) вимог / правил слугують:  

-критерії (підстави для оцінювання);

-  індикатори (показники, що відображають стан об’єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);  

-методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню.

Рівнями оцінювання освітніх і управлінських процесів, можуть бути: перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення), четвертий (низький) рівні.

 Самооцінювання може здійснюватися відповідно до таких моделей:  

щорічне комплексне самооцінювання з урахуванням завдань, визначених планом роботи ЗДО на рік та літній період або ж, у разі потреби, за всіма напрямами, що визначені в Критеріях.

-Щорічне самооцінювання діяльності ЗДО можна здійснювати за блоковою системою аналізування, використовуючи розділи плану роботи ЗДО;   щорічне самооцінювання за певними напрямами освітньої діяльності, а також періодичне комплексне самооцінювання перед щорічним звітуванням керівника ЗДО;  

-комплексне самооцінювання перед початком роботи щодо розроблення програми розвитку ЗДО, як стратегічного документа (як правило, один раз на 3-5 років);  

-інша модель, визначена ЗДО.

- Комплексне самооцінювання освітніх і управлінських процесів доцільно проводити після визначення всіх компонентів внутрішньої системи та умов їх функціонування, що закріплюються Положенням про внутрішню систему.

Відповідальним за проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів є керівник ЗДО. Можливо створити відповідну робочу групу, яка буде забезпечувати вивчення та оцінювання внутрішньої системи за певним напрямом.

 Інформацією, яка підлягає аналізу під час самооцінювання, можуть бути результати внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів ЗДО, а також зовнішніх моніторингів, проведених органами управління у сфері освіти, міжнародними установами, громадськими організаціями тощо.

Внутрішні моніторинги можуть проводитися для відстеження стану освітньої діяльності, якості надання освітніх послуг, ефективності управлінських процесів.

 Механізм підготовки та проведення моніторингу визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/344371 .

Для проведення моніторингу обов’язковими є розроблення його програми та оприлюднення його результатів на вебсайті ЗДО (у разі його відсутності – на вебсайті засновника).

Для організації самооцінювання рекомендується передбачити:

-збір та аналіз інформації, отриманої під час спостереження, опитування та вивчення документації;  

-узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО;  

-обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО.

Збір та аналіз інформації, отриманої під час опитування, спостереження та вивчення документації

Для проведення самооцінювання освітньої діяльності варто використовувати такі методи збору інформації:  

-опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне- інтерв’ю, фокус-групове дослідження);  

-спостереження (за освітнім середовищем, організацією- життєдіяльності, проведенням навчальних занять);

-вивчення документації ЗДО.

 Вибір методу має забезпечити отримання релевантної інформації для всебічного вивчення та об’єктивного самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО.

Окремі методи збору інформації, наприклад опитування, можуть застосовуватися з використанням цифрових технологій.

Кожен із методів збору інформації має особливості щодо застосування та оброблення результатів.

 Опитування може бути письмовим (анкетування) або усним (інтерв’ю).

 Анкетування дозволяє отримати інформацію про ставлення учасників освітнього процесу до певних питань діяльності ЗДО. У ході анкетування можуть використовуватися анкети для працівників, медичних та педагогічних працівників, батьків.

Анкетування передбачає складання форми (бланка) анкети. У разі проведення анкетування онлайн доцільно використовувати цифрові ресурси, що дозволяють автоматизоване оброблення відповідей.

 Анкети можуть бути закритого, відкритого, напівзакритого типу або комбінованими.

Використання анкети закритого типу полегшує обробку даних і узагальнення результатів, проте обмежують відповіді респондентів певними рамками.

Якщо мета дослідження полягає у тому, щоб отримати оцінку освітніх та управлінських процесів учасниками, зворотній зв’язок щодо ефективності певної політики, рекомендовано опитати якомога більше учасників освітнього процесу та використовувати анкети закритого типу.

Якщо мета дослідження полягає в більш глибокому аналізі ставлень, позицій та настроїв учасників освітнього процесу, узагальненні їхніх ідей або пропозицій, доцільно застосовувати відкриті анкети.

 Комбіновані анкети дозволяють оптимально поєднати питання, що потребують кількісного та якісного аналізу, в одному опитувальнику.

 Індивідуальне інтерв’ю дає можливість отримати конкретизовану інформацію про ставлення особи до проблеми та/або явища в закладі освіти. Індивідуальне інтерв’ю може бути структурованим, неструктурованим та напівструктурованим.

Неструктуроване інтерв’ю може містити одне або кілька значних за змістом питань, які потребують розгорнутої відповіді (наприклад, «Розкажіть, будь ласка, що вам допомагає організувати роботу з дітьми на день?»). Такий тип інтерв’ю застосовується, якщо необхідно детально вивчити досвід кожного респондента з окремого питання. При цьому доцільно застосовувати протокольну фіксацію відповідей для детального аналізу одержаної інформації.

Структуроване інтерв’ю проводиться за заздалегідь підготовленим планом розмови, містить низку запитань, які передбачають чіткі відповіді (наприклад, «Які ви застосовуєте форми та методи роботи під час організації освітнього процесу?»). Такий підхід застосовується тоді, коли необхідно зібрати інформацію з різних питань у великої кількості респондентів. Фіксація 8 відповідей може здійснюватися на бланках опитування або спеціально підготовлених формах.

 Напівструктуроване інтерв’ю також передбачає наявність орієнтовного плану розмови, водночас він може бути модифікований залежно від відповідей респондента у ході інтерв’ю. Фіксація відповідей відбувається у способи, зазначені для структурованого та неструктурованого інтерв’ю.

 Групове інтерв’ю (фокус-групове дослідження) передбачає проведення співбесіди на визначену тему з групою осіб (від 6 до 12). Учасники групи спілкуються між собою, а модератор спрямовує дискусію, щоб охопити заявлену тему та надати можливість висловитися всім учасникам. Фіксація результатів може здійснюватися організатором фокус-групи (зокрема, за допомогою технічних пристроїв) або третьою особою.

Загалом, інтерв’юер обов’язково повідомляє респондентів про фіксацію відповідей та спосіб, у який вона буде здійснюватися (незалежно від виду і типу інтерв’ю).

Спостереження в освітньому процесі може здійснюватись за станом освітнього середовища, проведенням спеціально організованих форм освітнього процесу, самостійної діяльності дітей тощо.

 Спостереження за станом освітнього середовища дає можливість зафіксувати наявність чи відсутність необхідної для освітнього процесу матеріально-технічної бази, забезпечення інклюзивності середовища, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, норм охорони праці та безпеки життєдіяльності, визначити дієвість плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, проаналізувати культуру взаємовідносин у закладі освіти тощо.

Окрім керівника ЗДО, вихователя-методиста та педагогів, відповідальних за проведення самооцінювання, до проведення спостереження за станом освітнього середовища доцільно залучати батьків і представників органів самоврядування ЗДО.

Спостереження за проведенням спеціально організованих форм освітнього процесу, самостійної діяльності дітей допомагає оцінити рівень педагогічної діяльності педагогів ЗДО, потреби в розвитку їхніх професійних компетентностей або надання їм підтримки. У ході такого спостереження важливо звернути увагу на:  

-формування та розвиток ключових компетентностей у дітей;

-  спрямованість форм освітнього процесу на формування у дітей базових цінностей: доброти, дружби, любові, відповідальності, відчуття краси;  

-роботу дітей у різних видах діяльності (спілкування, ігрова , художньо-естетична та ін.);  

-використання інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, обладнання, засобів навчання;  

-комунікацію педагогічного працівника з дітьми;

-  організацію роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі їх наявності).

Вивчення документації ЗДО дає можливість отримати інформацію про його освітню діяльність, а також забезпечує умови для прийняття 9 обґрунтованих управлінських рішень на основі аналізу задокументованих процесів у ЗДО. Наприклад, вивчення планів роботи педагогів з метою визначення послідовності у викладенні матеріалу, чіткості поставлених завдань, відповідності форм роботи віковим та індивідуальним особливостям дітей, різноманітності видів діяльності тощо. За допомогою вивчення протоколів засідань педагогічної ради ЗДО можливо одержати інформацію про відповідність ухвалених педагогічною радою рішень, змісту стратегії розвитку ЗДО, а також оперативним завданням і потребам, напрямам професійного розвитку, актуальних для педагогічних працівників ЗДО, системності роботи з питань адаптації дітей, забезпечення інклюзивності освітнього середовища тощо.

Узагальнення результатів само оцінювання

Інформація, одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється та на її основі визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів ЗДО, досягнення та труднощі у формуванні внутрішньої системи.

З метою об’єктивного самоцінювання узагальнена інформація зіставляється з описом вимог / правил організації освітніх і управлінських процесів ЗДО та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що визначені ЗДО.

 Здійснюючи самооцінювання, ЗДО має визначити рівні оцінювання закладу щодо дотримання вимоги / правила організації освітніх і управлінських процесів ЗДО та внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Маючи автономію, ЗДО може самостійно визначати рівні самооцінювання власної діяльності або запроваджувати інші способи вимірювання рівня освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи.

Обговорення та оприлюднення результатів само оцінювання

Результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО доцільно розглянути на засіданні педагогічної ради, обговорити з представниками батьківської громади. До розгляду / обговорення можуть залучатися представник засновника ЗДО, експерти у сфері дошкільної освіти та управління тощо.

 Для забезпечення прозорості та інформаційної відкритості ЗДО рекомендується оприлюднювати результати самооцінювання. Їх може бути включено до річного звіту про діяльність ЗДО, який оприлюднюється на вебсайті закладу освіти (у разі відсутності – вебсайті засновника) відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про освіту».

Загалом інформація, отримана під час самооцінювання, може бути використана в цілях:  

-прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи;

-  визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх і управлінських процесів ЗДО;  

-аналізу тенденцій в освітній діяльності ЗДО і корегування його плану роботи на рік та/або стратегії розвитку закладу (у разі потреби);  

-аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності ЗДО педагогічними працівниками, батьками (шляхом співставлення результатів опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років).

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

 Положення про внутрішню систему, що розробляється ЗДО, може визначати:  

-цілі внутрішньої системи;

-  компоненти внутрішньої системи (окремої уваги потребує визначення стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти);  

-періодичність і механізм самооцінювання, тобто опис правил і критеріїв само оцінювання, окремих компонентів внутрішньої системи або напрямів оцінювання, вимірювальні показники результатів, на які впливатимуть освітні та управлінські процеси, а також методи збору інформації.

Розроблений проєкт Положення про внутрішню систему доцільно попередньо обговорити за участю представників педагогічного та батьківського колективів. У разі наявності обґрунтованих пропозицій та зауважень проєкт варто доопрацювати.

Положення про внутрішню систему схвалюється педагогічною радою ЗДО та затверджується його керівником.

Доцільно ознайомити всіх учасників освітнього процесу зі стратегією (політикою) забезпечення якості освіти в ЗДО та процедурами її втілення.

Затверджене Положення про внутрішню систему рекомендується розміщувати на вебсайті ЗДО (у разі відсутності – на вебсайті засновника).

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ЯКОСТІ ОСВІТИ УКРАЇНИ

№ 01/01-22/1333 від 25 травня 2019 року

Керівникам органів
місцевого самоврядування

Директорам (начальникам)
департаментів (управлінь)
освіти і науки Київської міської,
обласних державних адміністрацій

Щодо окремих питань формування

Системи забезпечення якості освіти

Прийнятий 5 вересня 2017 року Закону України «Про освіту» (далі - Закон) передбачає створення в країні системи забезпечення якості освіти.

Відповідно до статті 41 Закону система забезпечення якості освіти включає:

• внутрішню систему забезпечення якості, що має функціонувати у кожномуз акладі загальної середньої, дошкільної, позашкільної та професійно-технічної освіти;
• систему зовнішнього забезпечення якості освіти, до якої належить інституційний аудит.

До повноважень Державної служби якості освіти України належать питання щодо допомоги керівникам закладів освіти та їхнім засновникам у формуванні внутрішньої системиз абезпечення якості освіти, що має створити умови для постійного і послідовного удосконалення якості освітніх і управлінських процесів.

Службою розробляється проект відповідних рекомендацій, апробація якого проходить у 12 пілотних школах та має завершитися до кінця травня 2019 року. За результатами апробації узагальнені пропозиції увійдуть до методичних рекомендацій та посібника «Абетка для керівника», які зможе використати кожен керівник школи для розбудови власної внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

З метою створення зовнішньої системи забезпечення якості освіти Міністерством освіти і науки України наказом від 09.01.2019 № 17 затверджено Порядок проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 березня 2019 року за № 250/33221).

За розбудову внутрішньої системи забезпечення якості освіти відповідає керівник школи, а за проведення інституційного аудиту - Служба та її територіальні органи. Ці дві системи тісно пов’язані між собою, оскільки критерії, за якими має проводитись школою щорічне самооцінювання освітньої діяльності та інституційний аудит однакові.

Інституційний аудит – це зовнішнє оцінювання освітньої діяльності школи, що базується на ґрунтовному вивченні освітніх та управлінських процесів. Аудит покликаний допомогти закладам освіти стати більш якісними і в подальшому сформувати та підтримувати нову культуру якості освіти, що базується на прозорості, інноваційності та партнерстві учасників освітнього процесу.

Під час оцінювання закладу освіти буде почута думка кожного: учнів, педагогів, батьків. Тому, окрім спостережень за освітнім середовищем та відвідування навчальних занять має проводитися опитування учасників освітнього процесу.

Після закінчення інституційного аудиту школа отримає висновок про якість освітньої  діяльності й управлінських процесів та рекомендації щодо удосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Крім того, у висновку зазначається на якому з рівнів наразі перебуває школа - високому, достатньому, на рівні, що вимагає покращення, чи низькому. Але найголовніше, що визначений рівень - це не вирок, а поштовх до руху вперед, до вдосконалення та підвищення якості освітньої діяльності. Для роботи над виправленням порушень заклад освітимає один рік. Якщо після визначеного терміну заклад освіти не усуне виявлені негативні результати інституційного аудиту, то Служба чи її територіальний орган мають право рекомендувати засновнику змінити керівника школи чи реорганізувати заклад освіти.

Інституційний аудит здійснюватиме експертна група. Це представники Служби чи її територіальних органів, працівники органів управління освітою, керівники закладів освіти та вчителі, які мають вищу кваліфікаційну категорію, практичний досвід роботи у школі не менше 5 років і пройшли спеціальне навчання. В експертній групі буде від 3 до 12 осіб і вони працюватимуть у закладі освіти до 10 робочих днів. Але у школах з кількістю до 50 працівників інституційний аудит триватиме не більше 5 днів.

Відбір кандидатів до експертних груп з проведення інституційного аудиту розпочнеться на початку червня 2019 року. Детальна інформація про реєстрацію, вимоги до кандидатів та проведення відповідного навчання буде розміщена на офіційному веб-сайтіСлужби.

Інституційний аудит відбуватиметься один раз на 10 років у плановому порядку, а також у позаплановому - за зверненнями засновника, директора школи, педагогічної, наглядової (піклувальної) ради до Служби чи їїт ериторіальних органів.

Пілотніінституційніаудитирозпочнуться у вересні 2019 року за заявамикерівниківшкілчиїхзасновників, ізсічня 2020 року - в плановому порядку.

Разом з тим, звертаємо увагу, що на підставі наказу Міністерстваосвіти і науки України від 15.03.2018 № 244 Порядок державно їатестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, затверджений наказом МОН від 30.01.2015 № 67, визнаний таким, що втратив чинність.

Враховуючи зазначене, державна атестація закладів освіти не існує як форма державного нагляду (контролю) і правові наслідки її проведення відсутні.

Здійснення заходів державного нагляду (контролю) у закладах освіти за дотриманням ними вимог законодавства Служби та їїтериторіальних органів.

На сьогодні за результатами конкурсу відібрано керівників 10 обласних управлінь Служби (Волинська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецькаобласті). У червні 2019 року Служба продовжить конкурсний відбір керівників до решти територіальних органів.

Оскільки, реалізація державної політики у сфері забезпечення якості освіти на відповідній території належить до повноважень органів місцевого самоврядування (стаття 66 Закону), враховуючи пункт 9 протокольного рішення координаційної ради з питань впровадження реформи у сфері освіти при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 2019 року №1, просимо сприяти у створенні належних умов для роботи територіальних органів Служби та поінформувати керівників підпорядкованих органів управління освітою і закладів освіти, педагогічну, батьківську громадськість та регіональні засоби масової інформації про особливості розбудови системи забезпечення якості освіти.

З детальною інформацією щодо розбудови та функціонування системи забезпечення якості освіти можливо ознайомитися на сайті Державної служби якості освіти України у розділі «Інституційний аудит» (http://sqe.gov.ua/index.php/uk-ua/instytutsiinyi-audyt).

Отримання додаткових роз’яснень за телефоном (044) 236-50-44.

З повагою

Голова                              Руслан Гурак

Розділ V 
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Стаття 41. Система забезпечення якості освіти

1. Метою розбудови та функціонування системи забезпечення якості освіти в Україні є:

• гарантування якості освіти;
• формування довіри суспільства до системи та закладів освіти, органів управління освітою;
• постійне та послідовне підвищення якості освіти;
• допомога закладам освіти та іншим суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

2. Складовими системи забезпечення якості освіти є:

• система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти);
• система зовнішнього забезпечення якості освіти;
• система забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.

3. Система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти) може включати:

• стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
• інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

4. Система зовнішнього забезпечення якості освіти може включати:

1) інструменти, процедури та заходи забезпечення і підвищення якості освіти, зокрема:

• стандартизацію;
• ліцензування освітньої діяльності;
• акредитацію освітніх програм;
• інституційну акредитацію;
• громадську акредитацію закладів освіти;
• зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання;
• інституційний аудит;
• моніторинг якості освіти;
• атестацію педагогічних працівників;
• сертифікацію педагогічних працівників;
• громадський нагляд;

інші інструменти, процедури і заходи, що визначаються спеціальними законами;

2) визначені цим Законом і спеціальними законами органи і установи, що відповідають за забезпечення якості освіти, та спеціально уповноважені державою установи, що проводять зовнішнє незалежне оцінювання;

3) незалежні установи оцінювання та забезпечення якості освіти.

5. Система забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти, включає:

• політику та процедури забезпечення якості власної діяльності;
• необхідні ресурси для організації процесів і процедур;
• зовнішній незалежний аудит діяльності (процесів і процедур) відповідних органів і установ.

6. Особливості функціонування системи забезпечення якості на кожному рівні освіти визначаються спеціальними законами.

Додаток 2 

Критерії та індикатори

для самооцінювання освітніх і управлінських процесів

комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 29 Харківської міської ради»

Наказ МОН України від 05.08.2019 №1070 "Про затвердження уніфікованої форми акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері дошкільної освіти"

Лист МОН «Щодо проведення оцінки якості дошкільної освіти за шкалою дослідження ECERS (Early Childhood Environment Rating Scale)» від 01.10.2020 № 6/1194-20